Це послідовна обробка алмазними шарошками — франкфуртами — різної зернистості. Кожен наступний інструмент знімає подряпини, залишені попереднім. Саме через цю послідовність і розкривається структура каменю: стають видимими кристали кварцу, польового шпату й інших мінералів, з яких складається малюнок граніту.
Груба калібровка
Перший етап вирівнює площину й прибирає глибокі сліди від диска. Працюють грубі шарошки з великою зернистістю: вони активно знімають верхній шар. Поверхня після цього ще матова й шорстка.
Від якості калібровки залежить усе подальше — нерівність, пропущену тут, дрібніший інструмент уже не виправить.
Проміжне шліфування
Зернистість поступово зменшується. Кожен прохід прибирає сліди попереднього інструмента й вирівнює текстуру. Камінь стає гладким на дотик, але блиску ще не має.
Фінішне шліфування
Дрібнозернисті шарошки майже не знімають матеріал — вони прибирають мікроподряпини. Тут граніт починає давати природний блиск: структура стає контрастнішою, кольори насиченішими.
Доведення до дзеркала
Останній етап — полірувальні франкфурти або полірувальні порошки. Після нього поверхня гладка й дзеркальна, малюнок каменю розкритий повністю. Саме такі плити йдуть на сходи, підвіконня та стільниці.
Навіщо потрібна поліровка
Не лише заради вигляду. Полірована поверхня:
- менше вбирає вологу;
- легше очищується від пилу та бруду;
- виразніше показує природний малюнок каменю.
На виробництві цей цикл виконують полірувальні лінії — вони тримають однакову якість по всій площині сляба, чого вручну на великому форматі не досягти.